Найважливіша для Кремля завдання за гіпотетичним знищенню за допомогою ядерної зброї США і всього світу на додачу в Росії частково покладена на авіацію і флот. Але бойові можливості РФ далекі від створеної кремлівською пропагандою ідилії, навіть незважаючи на показові бомбардування в Сирії.
Російські пілоти продовжують літати ще на радянських літаках, яких з кожним роком стає все менше. У той же час Кремль здійснює найпотужнішу модернізацію своїх підводних сил, встановлюючи новітні крилаті ракети «Калібр» практично на всі підводні човни.
Розрізані підводні крейсери
Другим по значущості компонентом ядерної тріади Росії є підводний флот. Його головне достоїнство в складності виявлення і захищеності в умовах глобальної ядерної війни. У СРСР на піку можливостей в кінці 80-х років було близько 80 підводних човнів з балістичними ракетами і стільки ж з крилатими. Але сучасна Росія розпиляла це спадок, у тому числі і на гроші Заходу.
Так, п’ять із шести найбільших у світі 172-метрових підводних човнів типу «Акула», які були побудовані в середині 80-х років минулого століття, відправили в утиль.
У підсумку, станом на початок 2 016 року російський підводний флот, який може нести балістичні ракети, представлений 14 атомними підводними човнами. Це субмарини проекту «Кальмар» – 2 штуки (1 в ремонті), «Дельфін» – 6 (1 в ремонті), «Борей» – 3 і «Акула» в єдиному екземплярі. При цьому остання «вижила» «Акула» використовується скоріше, як випробувальний стенд для нових ракет, ніж повноцінна бойова одиниця. Найстарішою російському підводному човні, К-433 «Святий Георгій Побідоносець» проекту «Кальмар», вже 35 років, найновішої К-551 «Володимир Мономах», проект «Борей» – рік.
У свою чергу у США на озброєнні перебуває 14 підводних човнів типу «Огайо», кожна з яких несе по 24 балістичні ракети Trident. Ще 4 таких субмарини переозброєні крилатими ракетами BGM-109 Tomahawk. Найстаріша подлодка цього типу вступила в дію 35 років тому, найновіша – 19 років тому.
Три новітніх російських підводного човна типу «Борей» і одна «Акула» повинні бути озброєні сумно відомими своєю низькою надійністю ракетами «Булава». Крім того, Кремль заявляв про намір вивести з експлуатації підводного човна проекту «Кальмар», які були спущені на воду ще на початку 80-х.
Разом, весь підводний флот РФ, при максимальному завантаженні боєзапасу, несе до 196 ракет. З яких 68 штук – ракети «Булава», які можуть нести по 10 окремих ядерних зарядів. Ще 128 – це ракети Р-29 в різних модифікаціях з кількістю ядерних зарядів від 4 до 10. Сумарна потужність такого залпу складе до 246 мегатонн. У США – 336 ракет, в кожній з яких може бути до 10 зарядів.
При цьому єдина нова і показує стабільну роботу балістична ракета російського підводного флоту – це Р-29РМУ2 «Синьова» та її варіант «Лайнер». Обидві ракети – глибока модифікація розробки 70-х років. Головний недолік «Синеви» – у використанні токсичного і потребуючого вельми обережного поводження рідкого палива. Саме для заміни цих ракет і була почата розробка відомої «Булави», яка, фактично, триває вже з 1998 року. Але російські інженери все ще не можуть досягти стабільної роботи ракети.
З 24 випробувальних пусків, останній з яких був проведено 14 листопада минулого року, 8 раз ракети не виконали програму випробувань. 5 раз у «Булави» відмовляла система управління, 3 рази – двигуни. Крім того, один раз, в 2009 році, здійснити запуск не вдалося в принципі. Навіть останній запуск з двох ракет показав, що змусити нормально «літати» «Булаву» російські інженери так і не змогли. У пуску брали участь дві ракети, одна з яких не змогла долетіти до мети. Такі результати «Булави» коштували постів багатьом керівникам проекту, в тому числі і генеральному конструктору ракети. Але, незважаючи на це, «Булава» прийнята на озброєння.
За попередніми планами Кремля, підводного човна «Борей» мали стати основними підводними носіями балістичних ракет на десятиліття. До 2018-2020 року планувалося побудувати 8 «Бореев», перший з яких – К-535 «Юрій Долгорукий» увійшов до складу флоту в 2013 році. Через 16 років після початку будівництва. Для двох інших підводних човнів цього типу потрібно 9 і 8 років.
Всього на російських верфях зараз знаходиться ще чотири споруджуваних підводного човна у різному ступені готовності. Четверте за рахунком судно серії «Борей» було закладено в 2012 році, сьоме – в кінці 2015 року. Враховуючи терміни створення підводного човна, які демонструють російські корабели, а також відоме російське «імпортозаміщення», початкові плани здачі всіх восьми «Бореев» до 2020 року виглядають сумнівними. Важливо відзначити, що загальна потужність підводного залпу американських сумбарін, при використанні найважчою комплектації балістичних ракет Trident II з 8 боєголовками W88 на кожній, може досягти +1075 мегатонн. При використанні варіанту з 10 малопотужними зарядами W76 – 336 мегатонн.
Хитрий план
Розуміючи, що Росія ризикує залишитися без ядерного підводного флоту, приблизно в середині 2000-х років в Кремлі було прийнято рішення направити зусилля на новий тип озброєння – універсальні крилаті ракети «Калібр», які можуть нести ядерний заряд і вистрілюватися через звичайний торпедний апарат. Їх технічні можливості були продемонстровані Росією в Сирії в минулому році і викликали досить багато шуму.
Зараз у Росії є на озброєнні 28 бойових атомних підводних човнів 4 різних проектів, які не несуть балістичних ракет. З них в ремонті і на модернізації – 13. А також 23 дизельних підводних човни проекту «Палтус», «Варшав’янка» та їх варіантів, в ремонті – 1. Всі вони можуть бути озброєні «Калібром» при мінімальній зміні конструкції судна. Для озброєння «Калібром» Росія навіть вивела на модернізацію відразу 8 однотипних атомних підводних човнів проекту 971 «Щука-Б», які відрізняються малопомітністю і виконують роль «мисливців» за кораблями противника. А дизельні «Варшав’янки», які несуть до 4 ракет «Калібр», взагалі отримали найменування «Чорна діра».
Таким чином, в Кремлі пішли по самому доступному для них варіанту швидкого нарощування можливостей підводного флоту. Встановивши «Калібри» практично на всі свої підводні човни, Росія отримає понад півсотні малопомітних подлодок, здатних завдати ядерного удару на дистанції 1,5-2 тисячі кілометрів від точки пуску. Зразкові терміни модифікації всіх підводних човнів для озброєння «Калібром» в Кремлі впираються у вже став для нього сакральним 2020. Але, на відміну від інших програм, хід оснащення «Калібром» всіх підводних човнів практично не висвітлюється. Інформація про це навіть не потрапила до щорічний звіт глави Міноборони РФ Сергія Шойгу.
Однак не варто також забувати, що російська промисловість повинна озброїти таку підводну армаду повним боєкомплектом, а значить випустити понад півтисячі таких ракет, кожна з яких може нести ядерний заряд близько 0,2 мегатонн. Оціночні можливості випуску військової промисловістю Росії таких ракет – до сотні на рік. Але санкції Заходу досить болісно вдарили по можливостям «воєнки» Росії, заблокувавши їй доступ до найважливіших сучасним технологіям. До того ж «Калібр» повинен бути встановлений не тільки на підводні човни, а й на надводні кораблі, в тому числі і в протикорабельні варіанті. Також «Калібр» фактично використовується в нових російських наземних комплексах «Іскандер-К».
Для задоволення таких величезних потреб в «Калібрі», Росія повинна буде не тільки налагодити масове виробництво технічно складних виробів, але зробити це в умовах падаючої економіки і під гнітом санкцій. Крім того, необхідно врахувати можливості і кількість багатофункціональних субмарин США, які також вважаються «мисливцями» за субмаринами. Так, США розташовують флотом з багатофункціональних атомних субмарин проектів «Лос-Анджелес» – 40 в строю, «Сівульф» – 3, і «Виржиния« – 12, які також несуть крилаті ракети BGM-109 Tomahawk.
Путінські соколи
Самим малопотужним компонентом ядерної тріади Росії є стратегічна авіація. І її сьогоднішні можливості впираються в кількість бойових літаків, яке за даними на 2016 рік, до 70-80 штук. З них до 63 гвинтових Ту-95МС і Ту-95МСМ, близько 30-40% з них знаходяться на зберіганні. При цьому самі літаки є найглибшій модифікацією літака, що здійснив свій перший політ ще при Сталіні в 1952 році. Крім них Кремль розпорядженні 11-16 реактивними Ту-160 в різному технічному стані і ступеня боєготовності. Ці машини були розроблені перед розвалом СРСР, частина з них нещодавно пройшла модифікацію.
На борту Ту-95МС несе 6 крилатих ракет (до 16 при їх підвішуванні під крилами, що заборонено угодою з США), Ту-160 – 12. Свої можливості стратегічна авіація Росії показала під час бомбардувань Сирії. Для удару, який в першу чергу був демонстрацією Заходу своїх бойових можливостей, ніж вирішував завдання по знищенню цілей, Росія використовувала свої новітні малопомітні крилаті ракети Х-101.Также в арсеналі російської стратегічної авіації знаходяться більше старі крилаті ракети, які були розроблені ще під час СРСР, такі як Х-55 і її модифікація Х-555.
У свою чергу США розташовують 65 стратегічними бомбардувальниками В-52, які формальні «ровесники» Ту-95, кожен з В-52 може нести 8 крилатих ракет AGM-86 або AGM-158. ВПС США також озброєні бомбардувальником В-1В, який несе до 24 AGM-86 або AGM-158, а також відомим «стелс» В-2, що несе 16 крилатих ракет. Кількість В-1В – порядку 60 штук, В-2 – 20 одиниць. Але в умовах реальної глобальної ядерної війни, стратегічні бомбардувальники Росії, швидше за все, не зможуть зіграти навіть обмежену роль. Так, Ту-95 і Ту-160 необхідно кілька годин для підготовки до зльоту, а також порядку 5-14 годин, щоб долетіти від місця постійної дислокації до району пуску.
З величезною часткою ймовірності вони будуть знищені ядерним ударом на аеродромах або в повітрі, не зможуть застосувати ракети в умовах «судного дня» або будуть перехоплені винищувальною авіацією країн НАТО. Але у випадку, якщо всі російські бомбардувальники зможуть випустити весь боєзапас, потужність залпу складе порядку 400-500 ракет. У них, як і в «Калібрі», використовуються заряди щодо малої потужності, близько 0,2 мегатонн. Також варто врахувати реальний технічний стан літаків стратегічної авіації Росії. Під час літніх перевірок боєготовності Росія втратила відразу два Ту-95.
Сумарний залп
Разом, сумарний залп усіма крилатими ракетами, які технічно можуть бути розміщені в підводному і повітряному флоті Росії складає близько 1000-1200 ракет із загальною потужністю 200-240 мегатонн. До них також варто додати можливості балістичних ракет атомних ракетних підводних човнів – ще 246 мегатонн, якщо припустити, що всі підводні човни типу «Борей» і «Акула» отримають стабільно літаючу «Булаву». А можливий залп всім підводним і надводним боєкомплектом складе порядку половини потужності всіх ядерних зарядів, які гіпотетично здатна запустити Росія. Але Кремль зможе це зробити лише в тому випадку, якщо буде наносити удару першим.
Про причини, чому Росія вже не здатна завдати зустрічний, а вже тим більше у відповідь ядерний удар, читайте в третій частині серії матеріалів про стан ядерного щита і меча Росії.