Розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав в Україні

За статистикою, як би сумно це не звучало, 80% шлюбів розпадається, при цьому, в 34% з них є діти. Найбільший відсоток розлучень відзначається в Києві. В судах Києва розглядається і найбільша кількість справ, що стосуються позбавлення батьківських прав.

В Україні позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу є складним багатоступеневим процесом. За юридичною порадою звертайтеся до фахівців: брак расторжение украина. Вирішення даного конфлікту інтересів відбувається виключно в суді і пов’язане з великими емоційними навантаженнями.

Будучи одним з різновидів сімейно-правової відповідальності, така міра характеризується тим, що для одного з подружжя наступають негативні наслідки у вигляді повного позбавлення або обмеження ряду прав щодо дитини.

Розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав в Україні

Зрозуміло, що оскільки спір розглядається в суді, сторони, особливо в Києві, практично завжди вдаються до допомоги кваліфікованих юристів, які допомагають не тільки грамотно оформити формальні документи, а й протягом засідань надають психологічну підтримку. Другий момент, особливо важливий, оскільки емоції можуть істотно знизити цінність холодних розважливих аргументів і в кінцевому підсумку занапастити стратегію.

Проте, в даній статті хочеться дати три ключових ради, які допоможуть краще розуміти суть і принципи даної далеко не найприємнішою процедури.

Враховуйте інтереси дитини перед позбавленням батьківських прав

Перш за все, задайте собі питання: в чиїх інтересах ви збираєтеся ініціювати процес позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу? Чи є це ініціювання дійсно мотивованим способом захистити її інтереси або ж викликано бажанням помститися колишньому чоловікові або бажання шантажувати його?

Це питання є дійсно актуальним, оскільки останнім часом багато хто намагається без наявності вагомих підстав боротися таким чином з чоловіком, використовуючи метод як тиск. У той же час, це слід вважати в корені неправильним як з моральної точки зору, так і принципово не ефективним з юридичної.

В Україні законодавство передбачає вичерпний перелік причин для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу. Цей перелік міститься у статті 164 СК:

– Насильство над дитиною (як фізичне, так і психічне, як здійснюване одним з батьків, так і сторонніми особами, яким батько не перешкоджає);

– Невиконання прямих батьківських обов’язків в плані виховання і утримання;

– Систематичне вживання алкоголю або наркотиків;

– Є засудженим за умисний злочин проти своєї дитини;

– Експлуатує дитину, примушуючи до бродяжництва, збору милостині і т.п .;

– Не прояв турботи протягом півроку, в тому числі безпідставне залишення в пологовому будинку.

Ці та тільки ці причини можуть розглядатися судом України як вагомі підстави для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав. У той же час помилковим буде вважати, що однієї підстави з переліку досить для винесення судом такого вердикту. На практиці, позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу розглядається як виняткова міра і суди, досить рідко і з великим небажанням роблять настільки рішучі кроки. Процеси, в яких зачіпаються дані питання тривають не одне засідання, оскільки кожен суддя дуже ретельно вивчає докази, перш, ніж прийняти рішення.

Важливим є і те, що практично завжди запитується думка самої дитини. І хоча для суду дана думка не є ключовим, суди її, як правило, ігнорують лише в одному випадку – якщо вважають, що інтереси дитини будуть захищені краще всупереч її думці.

Зберіть достатню доказову базу при розірванні шлюбу

В Україні суперечки про позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу розглядаються в присутності прокурора і органів опіки, що вже свідчить про складність процесу. У регіонах ця норма періодично порушується, однак для Києва характерно неухильне її виконання. І хоча суди в принципі при прийнятті рішення керуються вивченням доказової бази, в даному процесі цей момент ще більш принциповий.

У зв’язку з цим, перш, ніж ініціювати процес, слід зібрати якомога більшу кількість всіляких матеріалів, які так чи інакше будуть доводити вашу позицію. При цьому, незважаючи на те, що суди в рівній мірі оцінюють всі докази, не даючи переваги жодному з них, в цьому питанні на практиці велику роль відіграють саме речові докази порівняно з показаннями свідків. Наприклад, підтвердження пристрасті до алкогольних напоїв за допомогою відповідної довідки, ніж свідчення сусідки, чия думка цілком може бути не досить об’єктивною.

При цьому, слід розуміти, що не всяка з підстав може бути легко підтверджена. Так, навіть юристу з Києва з дипломом не завжди може бути очевидно, як в конкретній ситуації можна довести, скажімо, примус до бродяжництва. Тому питання подібної складності слід доручати виключно юристу з достатнім досвідом, здатному допомогти зібрати реальну доказову базу і на її підставі грамотно вибудувати лінію захисту.

Те ж саме стосується і заперечування представлених доказів і надання даних, які нівелюють значимість перших. Цей момент особливо важливий для тих з подружжя, які безпосередньо заперечують проти позбавлення їх батьківських прав.

Оцініть наслідки можливого задоволення судом позову

Ініціюючи процес позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу, чоловік або дружина не завжди достатньо ясно уявляють собі, які наслідки це спричинить. Тому важливим елементом є саме розуміння їх переліку та впливу як на майбутнє життя дитини, так і того з подружжя, який при розірванні шлюбу буде батьківських прав позбавлений.

Отже, незворотними наслідками задоволення позову є:

– Припинення всіх можливих прав, які випливають із родинних стосунків;

– Втрата можливості спілкування, участі у вихованні, визначення місця проживання і багатьох інших немайнових прав;

– Втрата можливості представляти інтереси дитини в якості законного представника, а крім того, можливості отримання пільг, допомог та інших виплат, передбачених законодавством;

– Позбавлення всіх можливих прав в майбутньому, які могли б виникати з родинних відносин: таких як право на утримання дитиною в разі втрати працездатності або втрати годувальника;

– Абсолютна втрата права спадкування після дитини (в той же час сама дитина не позбавляється права успадковувати майна того з подружжя, який був позбавлений батьківських прав);

– Заборона виступати в якості усиновителя, опікуна або піклувальника в майбутньому.

На перший погляд може здатися, що так – всі ці пункти є саме тими наслідками, настання яких бажає чоловік, який ініціює позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу. Однак реальні життєві ситуації свідчать про те, що це не завжди так. Тому дійсно важливо в даному питанні зважити всі «за» і «проти».

З іншого боку, розуміння суті цих наслідків ще більш важливо для того з подружжя, якого збираються цих прав позбавити. У ряді випадків це виводить питання оскарження на принципово інший рівень і вимагає не меншої підготовки до суперечки, ніж ініціювання процесу.

На закінчення

Незалежно від того, чи є ви ініціатором позбавлення батьківських прав при розірванні шлюбу та бажаєте настання описаних вище наслідків, або ж навпаки, є тим, кого намагаються позбавити таких прав і проти наступу наслідків заперечуєте – ще раз підкреслюємо: інтереси дитини повинні бути на першому місці.