“КВВ Груп” — це однин з найбільших гравців на ринку заготівлі металобрухту (на який передбачалося порізати і сам завод), а також середньої руки девелопер. Наприклад, компанії групи будують “Нова Буча” у передмісті Києва, “Новопечерський кв. №5” в столиці. Майже тридцять гектарів потенційно вільної землі не змогли не привернути увагу забудовника. Євген Казьмін відразу оголосив про майбутній потужний проект вартістю від ста до двухсот мільйонів долларів, згідно якого, на території “АТЕКа” буде побудований торговий центр площею вісімдесят тисяч квадратних метрів, а на іншій площі можна буде звести житло, тенісні корти, спортивні зали та інфраструктурні об’єкти. Інтерес Казьміна в заводі “АТЕК” – цілком органічний.
Підтримки від інших власників Казьмін не отримав. Та й його претензії на територію заводу, з точки зору закону, нічим не виправдані – ніяких документів, що вказують на передачу будь-яких прав громадянину Казьміну або його довіреним юридичним особам немає. Тому було прийнято рішення використати давно перевірений метод “віджимання” бізнесу – силове захоплення. А тут якраз і підвернулася група Зваричів, яка позиціонує себе як волонтери і здатна безперешкодно захоплювати територію заводу. Але як це часто буває, умови неписаних правил змінюються по ходу реалізації планів.
Светлана Зварыч запропонувала Євгену Казьміну інвестувати в волонтерський проект 45,5 млн грн. Відповідний лист було направлено на ім’я Казьміна в “КВВ”. Додатковим важелем тиску на бізнесмена стали його “бізнес-пригоди” в Криму. У червні 2014 року Казьмін звертався в суд в Криму, щоб отримати російське громадянство для продовження ведення бізнесу. Всі свої активи в Криму Казьмін переписав на родичів, а з українського громадянства не вийшов.
Судячи з офіційної подяки інженерної групи Світлани Зварич представникам “КВВ Груп”, переговори увінчалися успіхом.