Збирати гроші з населення на потреби української армії, схоже, стає традицією. Наприклад, зараз в Інтернеті знайшли 36 тисяч доларів на так званий народний беспилотник.
Рядовим українським силовикам перемир’я, а краще – повне припинення бойових дій, схоже, потрібне не менше, ніж ополченцям сходу країни. Про це говорить вже і лояльне Києву телебачення.
На кадрах громадського телеканалу України солдати Нацгвардії – елітного силового підрозділу – демонструють не менш елітне оснащення. Ось, наприклад, пластина бронежилета, так би мовити, з технологічним отвором: пробитий, говорять військові, навіть не снайперською кулею – звичайною, калібру 5,45.
– Банку консервну порізали, і все. З цистерни, напевно. Відрапортували.
Карти місцевості – тільки в телефоні, да і то, якщо є Інтернет. Паперові армійські – 85-го року випуску, з реальністю співпадають тільки приблизно. А в тому, що солдатам пропонують в якості обіду, незрозуміло, чого більше – хліба або плісняви.
Про комфорт підлеглих Києву військових розповідали раніше і журналісти, які провели декілька днів в полоні у силовиків. Меню по той бік тюремних дверей різноманітністю не відрізнялося.
У них немає нічого – ні сигарет, ні припасів. Вони їли те ж саме, що нам давали раз на день. Ми, наприклад, це є не могли, – згадує журналіст телеканалу Зірка Антон Малішев.
Та і самі військові вже не вперше виступають з подібними одкровеннями. У кінці травня на одному з центральних українських каналів відкрито розповідали про бойовиків Нацгвардії, які розривають контракти після декількох тижнів на полі бою. Нові бронежилети, які нібито закуповували на заході, до військ не дійшли зовсім. А тих, що є, хапає, у кращому разі, кожному десятому.
Ситуація в регулярній армії ще гірша. Учора закінчилися харчі. Коли б не місцеві жителі, ми б тут з голоду повісилися, – розповідає один з військовослужбовців.
Поки місцеві жителі допомагають живленням, інша країна вскладчину купує Народний беспилотник. На літаючого робота, який, як обіцяють творці сайту, захистить країну від Росії, зібрали вже 36 тисяч доларів, 10 з яких пожертвував анонімний киянин.
Але і ця ідея вже не нова – ще на початку року українська влада агітувала співвітчизників присилати платні СМС на користь збройних сил. Тепер, через шість місяців, армію – без бронежилетів, страховок і навіть їжі. У таких умовах тих, що бажають воювати за Київ усе менше. Напередодні 200 бійців ще одного добровольчого батальйону – Львів – покинули тренувальний полігон і роз’їхалися по будинках.