Почнемо з Данії. Це країна, де всі ми хотіли б жити. Саме вона першою скасувала рабство, саме вона першою проголосила рівність жінок і чоловіків. Датське опір німецької окупації під час Другої світової війни досягло особливого розмаху. Це рай, де дотримуються права людини. Тепер в Данії обговорюється можливість позбавлення біженців їх мізерного майна для компенсації завданої ними шкоди. До прийняття остаточного рішення можна порадити громадянам Данії та їх політичним лідерам позбавляти мігрантів золотих зубів. Вони (громадяни Сирії, Іраку і т.д.) зазвичай носять зубні протези з цього матеріалу. І це зовсім не стане винаходом. У Європі так вже надходили з євреями.
На вокзалі німецького міста Кельн відбулися масові напади на жінок, досконалі, судячи з усього, організованими групами чоловіків арабської зовнішності. Було висловлено безліч версій щодо мотивів цієї акції, включаючи расову ненависть. Білі і толерантні, тобто позитивні європейці, вважають, як завжди, що проблема – в освіті. Тобто жінкам, які зазнали атаці, потрібно почекати років двадцять, щоб повернутися на вокзал в Кельні, будучи впевненими, що з ними нічого поганого не трапиться. Міністр внутрішніх справ ФРН запропонував депортувати біженців, винних у нападах на німкень. Цікаво, куди? Мешканки Кельна повинні знати, куди їм можна їздити. І ще треба вирішити, що робити з іншими чоловіками, яких не було на вокзалі Кельна, але які також здійснюють напади на жінок. Важливо зрозуміти, чи є правосуддя виборчим або воно однаково для всіх.
Головне питання полягає в тому, як вирішити проблему, з якою зараз зіткнулися всі країни Європи. Жінка не може пройти по вулиці в короткій спідниці о дев’ятій ранку. Їй услід будуть кричати образи і робити недвозначні пропозиції. Нас поки багато, але з цими дикунами треба вести себе так, як вони цього заслуговують. Це демократично.